Виводить мама дивним писачком
По білому яйці воскові взори.
Мандрує писанка по мисочках
Із цибулинним золотим узваром,
З настоями на травах і корі,
На веснянім і на осіннім зіллі-
І писанка оранжево горить
У філіграннім сплеті ліній.
То вже вона, як дивовижний світ,
То вже дзвенить, як згусток сонця,
Буяють буйно квіти у росі,
Олені бродять в березовім соці.
І стилізовані сплітаються сади
У маєві густих обрамлень,
Мереживом найтоншим мерехтить
Геометричний космацький орнамент.
Ігор Калинець
По білому яйці воскові взори.
Мандрує писанка по мисочках
Із цибулинним золотим узваром,
З настоями на травах і корі,
На веснянім і на осіннім зіллі-
І писанка оранжево горить
У філіграннім сплеті ліній.
То вже вона, як дивовижний світ,
То вже дзвенить, як згусток сонця,
Буяють буйно квіти у росі,
Олені бродять в березовім соці.
І стилізовані сплітаються сади
У маєві густих обрамлень,
Мереживом найтоншим мерехтить
Геометричний космацький орнамент.
Ігор Калинець
Комментариев нет:
Отправить комментарий